Нормативно-

правовий акт

Основні положення відповідного акту

Європейська хартія місцевого самоврядування

Органи місцевого самоврядування є основою демократичного суспільства. Існування органів місцевого самоврядування, наділених реальними повноваженнями, може забезпечити ефективне і близьке до громадянина управління (преамбула).

Конституція України

Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (стаття 5). Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 8).

Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (стаття 140).

Закон України

“Про місцеве самоврядування в Україні”

від 21.05.1997 № 280/97-ВР

Стаття 8. Загальні збори (конференція) жителів

1. Загальні збори (конференція) жителів за місцем проживання є формою участі жителів у вирішенні питань місцевого значення.

2. Рішення загальних зборів (конференції) жителів враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

3. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.

Стаття 9. Місцеві ініціативи

1. Жителі мають право ініціювати розгляд у раді у порядку місцевої ініціативи будь-якого питання, віднесеного до повноважень органів місцевого самоврядування.

2. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається статутом територіальної громади з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

3. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з правом на виступ.

4. Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, оприлюднюється в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.

Стаття 10. Ради - представницькі органи місцевого самоврядування

1. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

2. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

3. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

4. Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

Стаття 13. Громадські слухання

1. Жителі мають право проводити громадські слухання - зустрічатися для обговорення питань з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо вирішення питань місцевого значення.

2. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування з прийняттям відповідного рішення.

3. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

Стаття 19. Статут територіальної громади

1. З метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування, з для забезпечення реалізації права жителів на участь у вирішенні питань місцевого значення, представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України, в межах цього Закону та інших законів України, може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста.

2. Статут територіальної громади підлягає обов’язковому затвердженню.

Закон України

«Про публічні консультації»

від 20.06.2024 № 3841-ІХ

(набирає чинності через 12 місяців після з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні)

Закон «Про публічні консультації» встановлює обов'язкові правила взаємодії органів влади з громадськістю при прийнятті рішень. Він спрямований на забезпечення відкритості, прозорості та врахування думки громадян через електронні консультації, громадські слухання та робочі групи.  

Основні положення закону:

- Обов'язковість: Консультації стають обов'язковими для органів виконавчої влади та місцевого самоврядування при розробці актів.

- Форми консультацій: Електронні консультації, громадські слухання, робочі групи, фокус-групи та інші форми.

- Відкритість: Органи влади зобов'язані публікувати результати консультацій та звіти про врахування пропозицій.

- Е-консультації: Запровадження електронних інструментів для участі мешканців громад

Суть закону:
Закон усуває хаотичність у питанні залучення громадськості, роблячи публічні консультації зрозумілим інструментом впливу на державні та місцеві рішення. Він допомагає уникнути прийняття рішень, які не підтримуються суспільством, забезпечуючи участь громадян на ранніх етапах.  

Стаття 9. Форми проведення публічних консультацій

1. Публічні консультації проводяться у формі:

1) електронних консультацій шляхом оприлюднення консультаційного документа на онлайн-платформі для публічних консультацій та/або на офіційному веб-сайті суб’єкта проведення публічних консультацій щодо предмета консультацій;

2) адресних консультацій шляхом надсилання заінтересованим сторонам консультаційного документа, проведення опитування, анкетування;

3) публічного обговорення шляхом проведення публічних заходів (засідань у формі круглих столів, слухань, конференцій, фокус-груп, зустрічей, інтернет-, відеоконференцій).

2. Публічні консультації можуть проводитися одночасно в різних формах.

Стаття 10. Особливості електронних консультацій

1. Електронні консультації є обов’язковою формою проведення публічних консультацій щодо всіх проектів актів.

2. Заінтересовані сторони, які беруть участь в електронних консультаціях, надсилають пропозиції на електронну адресу, зазначену в консультаційному документі, або розміщують їх у формі електронних коментарів, або надають відповіді на запитання на сторінці онлайн-платформи для публічних консультацій та/або офіційного веб-сайту суб’єкта проведення публічних консультацій, де здійснюється проведення електронних консультацій.

Стаття 11. Особливості адресних консультацій

1. Адресні консультації проводяться додатково до електронних консультацій за рішенням суб’єкта проведення публічних консультацій для з’ясування позиції заінтересованих сторін щодо предмета публічних консультацій, зокрема в частині впливу на інтереси таких сторін. Суб’єкт проведення публічних консультацій забезпечує надсилання визначеним ним заінтересованим сторонам консультаційного документа, проведення з ними опитування, анкетування.

2. Заінтересовані сторони надають пропозиції у строки та спосіб, визначені у зверненні суб’єкта проведення публічних консультацій.

Стаття 12. Особливості публічного обговорення

1. Суб’єкти, передбачені пунктами 3, 4, 6-9 частини другої статті 5 цього Закону, додатково до електронних консультацій проводять публічне обговорення, якщо обговорюваний проект акта:

1) стосується конституційних прав, свобод та обов’язків громадян;

2) стосується інтересів територіальних громад, здійснення повноважень органів місцевого самоврядування;

3) запроваджує нове регулювання у певній сфері суспільних відносин, у зв’язку з чим у заінтересованих сторін виникають нові права або обов’язки, надаються пільги або встановлюються обмеження для цих сторін;

4) стосується питань фінансування, правового статусу, надання пільг чи встановлення обмежень для громадських об’єднань, професійних спілок або їх об’єднань, творчих спілок або їх об’єднань, благодійних, релігійних організацій, асоціацій органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення, інших непідприємницьких товариств, суб’єктів господарювання, їх об’єднань, організацій роботодавців, їх об’єднань, саморегулівних організацій;

5) визначає стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державної політики, у вирішенні питань місцевого значення, зокрема у проектах державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішеннях щодо їх виконання;

6) впливає на стан навколишнього природного середовища, екологічну, біологічну, генетичну безпеку;

7) потребує такого обговорення в інших випадках за рішенням суб’єкта проведення публічних консультацій.

2. Суб’єкт, передбачений пунктом 5 частини другої статті 5 цього Закону, додатково до електронних консультацій проводить публічне обговорення, якщо обговорюваний проект акта:

1) стосується делегування повноважень органів місцевого самоврядування;

2) передбачає надання пільг, переваг чи встановлення обмежень для окремих суб’єктів господарювання;

3) стосується стратегічного плану розвитку територіальної громади та змін до нього;

4) стосується символіки територіальної громади.

3. Публічне обговорення передбачає:

1) оприлюднення суб’єктом проведення публічних консультацій на онлайн-платформі для публічних консультацій та на своєму офіційному веб-сайті не пізніше ніж за три робочих дні до дати проведення публічного обговорення інформації про дату та місце його проведення з посиланням на оприлюднений консультаційний документ;

2) інформування заінтересованих сторін про проведення публічного обговорення, зокрема шляхом розсилання визначеним заінтересованим сторонам запрошення взяти участь у публічному обговоренні, поширення інформації у засобах масової інформації, соціальних мережах, публічних місцях;

3) проведення публічних заходів, передбачених пунктом 3 частини першої статті 9 цього Закону;

4) фіксацію пропозицій, висловлених під час проведення публічних заходів.

Стаття 13. Строк проведення публічних консультацій

1. Строк проведення публічних консультацій визначається суб’єктом проведення публічних консультацій з урахуванням складності питання, терміновості, пріоритетності, строків виконання завдань, необхідності проведення публічного обговорення та не може становити менше 15 робочих днів, якщо інше не передбачено законом або міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суб’єкт проведення публічних консультацій може прийняти рішення про продовження визначеного ним строку проведення публічних консультацій.

2. Строк проведення публічних консультацій обчислюється з дня оприлюднення консультаційного документа чи отримання заінтересованою стороною звернення суб’єкта проведення публічних консультацій (у разі проведення адресних консультацій).

Стаття 14. Онлайн-платформа для публічних консультацій

1. Онлайн-платформа для публічних консультацій забезпечує:

1) можливість:

а) проведення електронних консультацій;

б) оприлюднення консультаційних документів, доданих до них документів та матеріалів у машинозчитувальному форматі;

в) подання заінтересованими сторонами пропозицій щодо предмета публічної консультації в електронній формі;

г) оприлюднення пропозицій заінтересованих сторін, отриманих під час проведення публічних консультацій;

ґ) отримання заінтересованими сторонами інформації про хід розгляду поданих ними пропозицій щодо предмета публічної консультації;

д) оприлюднення звітів про результати проведення публічних консультацій;

2) інформаційну взаємодію з офіційними веб-сайтами суб’єктів проведення публічних консультацій для обміну інформацією щодо публічних консультацій у разі підключення таких веб-сайтів до онлайн-платформи;

3) виконання інших завдань щодо проведення публічних консультацій, визначених цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

2. Для проведення електронних консультацій, оприлюднення документів та інформації в рамках публічних консультацій органи виконавчої влади та державні колегіальні органи використовують виключно онлайн-платформу для публічних консультацій з одночасним розміщенням на своєму офіційному веб-сайті гіперпосилання на відповідну сторінку онлайн-платформи для публічних консультацій.

Інші суб’єкти проведення публічних консультацій проводять електронні консультації, оприлюднюють документи та інформацію в рамках публічних консультацій на онлайн-платформі для публічних консультацій та/або на своєму офіційному веб-сайті з одночасним розміщенням на своєму офіційному веб-сайті гіперпосилання на відповідну сторінку онлайн-платформи для публічних консультацій і навпаки.

3. Держателем онлайн-платформи для взаємодії з громадянами та інститутами громадянського суспільства є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах електронного урядування та електронної демократії.

4. З метою інформування заінтересованих сторін про проведення публічних консультацій на онлайн-платформі для взаємодії з громадянами та інститутами громадянського суспільства її держателем ведеться Інформаційна база заінтересованих сторін, що формується за зверненнями заінтересованих сторін. Інформація про заінтересовані сторони, що розміщується в Інформаційній базі заінтересованих сторін, є відкритою інформацією.

5. Порядок функціонування, вимоги щодо функціональних можливостей та технічний адміністратор онлайн-платформи для взаємодії з громадянами та інститутами громадянського суспільства визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 19. Звіт про результати проведення публічних консультацій

1. За результатами публічних консультацій суб’єкт проведення публічних консультацій складає звіт, у якому зазначаються:

1) найменування суб’єкта проведення публічних консультацій;

2) предмет публічних консультацій;

3) найменування юридичних осіб, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, які взяли участь у публічних консультаціях;

4) інформація про заходи, проведені в рамках публічних консультацій;

5) узагальнена інформація про пропозиції, що надійшли до суб’єкта проведення публічних консультацій за результатами таких консультацій;

6) узагальнена інформація про врахування або відхилення пропозицій з обґрунтуванням прийнятого рішення.

2. Суб’єкт проведення публічних консультацій оприлюднює звіт про результати проведення публічних консультацій та доопрацьований за результатами проведення публічних консультацій проект акта на онлайн-платформі для публічних консультацій та/або на своєму офіційному веб-сайті не пізніше 30 робочих днів після дня завершення публічних консультацій.

3. Порядок складання та оприлюднення звіту про результати проведення публічних консультацій народним депутатом України та комітетом Верховної Ради України визначається статтею 8 цього Закону.

Закон України

“Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування”

від 09.05.2024 № 3703-ІХ

Цей закон набув чинності 14 січня 2025 року (за винятком окремих положень), системно змінює підходи до участі громадян у житті громад, запроваджуючи такі ключові норми:

 - Обов'язковість Статутів громад: Усі територіальні громади зобов'язані розробити та ухвалити власні статути до 2027 року. Раніше цей документ був добровільним.

- Права для ВПО та молоді: Внутрішньо переміщені особи тепер мають рівні права з місцевими жителями щодо участі в управлінні громадою (голосування за місцеві бюджети, подання ініціатив). Молодь може долучатися до консультацій та роботи дорадчих органів з 14 років.

 - Прозорість та звітність: Органи місцевого самоврядування (ОМС) зобов’язані проводити публічні консультації з важливих питань та звітувати перед громадою за встановленими процедурами.

- Цифровізація: Передбачено створення онлайн-платформ для взаємодії мешканців з владою та подання електронних петицій чи ініціатив.  

Основні терміни, використані в цьому Законі в статті 1:

загальні збори жителів - зібрання всієї або частини територіальної громади для участі у вирішенні питань місцевого значення";

конференція жителів - проведення загальних зборів жителів шляхом зібрання делегатів жителів всієї території територіальної громади або її окремої частини, уповноважених представляти інтереси інших жителів відповідної території на підставі рішень загальних зборів, проведених у межах дрібніших частин території територіальної громади, для участі у вирішенні питань місцевого значення;

житель - громадянин України, який задекларував або зареєстрував місце проживання на території територіальної громади або фактичне місце проживання/перебування якого підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - житель, який проживає), крім військовослужбовця строкової служби, фізичної особи, яка за вироком суду перебуває у місці позбавлення волі"

Стаття 6-1. Форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення

1. Формами участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення є:

1) місцевий референдум;

2) загальні збори (конференція) жителів;

3) місцева ініціатива;

4) громадські слухання;

5) участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету;

6) публічні консультації;

7) консультативно-дорадчий орган при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування;

8) громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

9) інші форми участі, що не суперечать закону.

2. Участь територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення може здійснюватися безпосередньо та/або з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 8.Загальні збори (конференція) жителів

1. Загальні збори (конференція) жителів є формою участі жителів у вирішенні питань місцевого значення.

2. Загальні збори жителів можуть проводитися на території всієї територіальної громади або в окремих її частинах (у межах міста, одного чи кількох районів у місті, села, селища, мікрорайону, кварталу, вулиці, майдану, площі, бульвару, проспекту, шосе, шляху, провулка, узвозу, проїзду, будинку).

У випадках, визначених статутом територіальної громади, може скликатися конференція жителів. Обрання делегатів конференції жителів здійснюється на загальних зборах жителів, що передують конференції жителів та проводяться у межах дрібніших частин території територіальної громади (у межах міста, одного чи кількох районів у місті, села, селища, мікрорайону, кварталу, вулиці, майдану, площі, бульвару, проспекту, шосе, шляху, провулка, узвозу, проїзду, будинку).

3. Загальні збори жителів є повноважними за умови участі в них більше половини жителів з правом голосу, які проживають на території проведення загальних зборів, а в разі скликання конференції жителів - більше двох третин кількості делегатів, визначеної за квотою.

Право голосу на загальних зборах (конференції) жителів мають жителі території, на якій вони проводяться, яким виповнилося 18 років.

4. Рішення загальних зборів (конференції) жителів приймаються більшістю голосів жителів з правом голосу, які беруть участь у відповідних зборах (конференції), оформлюються протоколом та підлягають врахуванню органами місцевого самоврядування у їхній діяльності.

Стаття 9. Місцева ініціатива

1. Жителі мають право ініціювати розгляд радою у порядку місцевої ініціативи будь-якого питання, віднесеного до повноважень органів місцевого самоврядування.

2. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається статутом територіальної громади, рішенням районної, обласної ради.

3. Місцева ініціатива розглядається на наступній черговій сесії ради з обов’язковим запрошенням членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи з правом на виступ.

Розгляд радою місцевої ініціативи здійснюється відповідно до положень регламенту ради, що визначають порядок підготовки і розгляду питань порядку денного на сесії ради.

Стаття 13. Громадські слухання

1. Жителі мають право проводити громадські слухання - зустрічатися для обговорення питань з депутатами сільської, селищної, міської ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких заслуховувати зазначених осіб, порушувати питання та вносити пропозиції щодо вирішення питань місцевого значення.

2. Громадські слухання можуть проводитися на території всієї територіальної громади або в окремих її частинах (у межах міста, одного чи кількох районів у місті, села, селища, мікрорайону, кварталу, вулиці, майдану, площі, бульвару, проспекту, шосе, шляху, провулка, узвозу, проїзду, будинку).

3. Ініціатором громадських слухань може бути:

1) ініціативна група жителів;

2) сільська, селищна, міська рада;

3) сільський, селищний, міський голова;

4) виконавчий орган сільської, селищної, міської ради;

5) постійна депутатська комісія;

6) орган самоорганізації населення - у межах території своєї діяльності;

7) староста - у межах відповідного старостинського округу.

4. Проведення громадських слухань є обов’язковим щодо:

1) прийняття, внесення змін до статуту територіальної громади;

2) проектів програмних документів (концепцій, програм, стратегій, планів), крім стратегічного плану розвитку територіальної громади та змін до нього;

3) проекту бюджету місцевого самоврядування;

4) інших питань, визначених законом або статутом територіальної громади.

5. Пропозиції щодо вирішення питань місцевого значення, внесені за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду з прийняттям відповідного рішення органами та посадовими особами місцевого самоврядування, до компетенції яких належить порушене питання, протягом 30 календарних днів з дня проведення громадських слухань. Рішення, прийняте за результатами розгляду пропозицій громадських слухань, підлягає оприлюдненню із зазначенням обґрунтування для врахування пропозиції чи вмотивованої відмови.

Органи чи посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані запросити представників ініціатора громадських слухань до участі в розгляді пропозицій, внесених за результатами громадських слухань, з правом на виступ.

Розгляд сільською, селищною, міською радою пропозицій, внесених за результатами громадських слухань, здійснюється відповідно до закону і прийнятих відповідно до нього положень регламенту ради, що визначають порядок підготовки і розгляду питань порядку денного на сесії ради.

6. Статутом територіальної громади визначаються:

1) порядок ініціювання, підготовки та проведення громадських слухань;

2) територія проведення громадських слухань;

3) порядок прийняття пропозицій громадських слухань;

4) порядок розгляду пропозицій громадських слухань посадовими особами та виконавчими органами ради;

5) порядок інформування жителів про результати розгляду та реалізацію пропозицій громадських слухань;

6) інші питання, пов’язані з проведенням громадських слухань.

7. Органи місцевого самоврядування надають організаційну та технічну допомогу у проведенні громадських слухань

Стаття 13-2. Публічні консультації

1. Жителі мають право брати участь у публічних консультаціях, організованих органами місцевого самоврядування, шляхом внесення пропозицій щодо вирішення питань місцевого значення.

2. Порядок проведення публічних консультацій органами місцевого самоврядування визначається законом.

Стаття 13-3. Консультативно-дорадчі органи при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування

1. Жителі можуть входити до складу та/або брати участь у роботі консультативно-дорадчих органів (у разі їх утворення) при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування з метою підготовки пропозицій щодо вдосконалення їхньої роботи, участі в розробленні проектів актів, вирішенні інших питань, віднесених до повноважень зазначених органів та/або посадових осіб.

2. Завдання, склад та організація роботи консультативно-дорадчих органів при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування визначаються рішенням органу чи посадової особи, при яких вони утворені. Засідання консультативно-дорадчих органів можуть проводитися в режимі відеоконференції. Інформація щодо порядку денного, дати, місця та часу проведення засідання консультативно-дорадчого органу, а також рішення, прийняті за підсумками засідання, розміщуються на офіційному веб-сайті ради.

Стаття 13-4. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування

1. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування є формою громадського контролю, що передбачає проведення його ініціатором аналізу діяльності відповідних органів та посадових осіб, підготовку висновків та пропозицій.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють проведенню громадського оцінювання їхньої діяльності.

2. Предметом громадського оцінювання є діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, пов’язана із здійсненням ними своїх повноважень, прийняттям та виконанням рішень.

3. Аналіз діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування проводить ініціатор громадського оцінювання, який здійснює діяльність на території відповідної територіальної громади.

Ініціатором громадського оцінювання може бути:

1) громадське об’єднання;

2) професійна спілка (об’єднання професійних спілок);

3) творча спілка;

4) організація роботодавців (об’єднання організацій роботодавців);

5) благодійна організація;

6) орган самоорганізації населення.

4. Ініціатор громадського оцінювання надсилає на ім’я сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради повідомлення про проведення громадського оцінювання із зазначенням:

1) свого найменування, ідентифікаційного коду (за наявності) та місцезнаходження, контактних телефонів, електронної адреси (за наявності) та поштової адреси для листування, якщо вона є відмінною від місцезнаходження ініціатора;

2) посади, прізвища, імені та по батькові уповноваженої особи ініціатора, з якою буде взаємодіяти уповноважена особа органу місцевого самоврядування щодо проведення громадського оцінювання;

3) предмета та мети проведення громадського оцінювання.

5. Ініціатор громадського оцінювання може подати запит на інформацію з описом інформації або зазначенням виду, назви, реквізитів чи змісту документів, необхідних для проведення громадського оцінювання, відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" одночасно з поданням повідомлення, передбаченого частиною четвертою цієї статті.

Документи та інформація на запит ініціатора громадського оцінювання готуються та надаються відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".

6. За результатами розгляду повідомлення ініціатора громадського оцінювання сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради видає розпорядження про сприяння проведенню громадського оцінювання. Дата видання такого розпорядження є датою початку проведення громадського оцінювання.

У розпорядженні сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради про сприяння проведенню громадського оцінювання зазначаються:

1) прізвище, ім’я, по батькові та посада уповноваженої особи органу місцевого самоврядування, відповідальної за сприяння проведенню громадського оцінювання;

2) перелік заходів, що мають бути забезпечені органом або посадовою особою місцевого самоврядування з метою сприяння проведенню громадського оцінювання, із зазначенням строків та відповідальних виконавців;

3) необхідність утворення та склад робочої групи із сприяння проведенню громадського оцінювання.

7. У проведенні громадського оцінювання може бути відмовлено у разі, якщо:

1) повідомлення ініціатора громадського оцінювання не відповідає вимогам, визначеним частиною четвертою цієї статті;

2) предмет громадського оцінювання направлений на оцінку діяльності, що не належить до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

3) член керівного органу ініціатора громадського оцінювання є близькою особою члена органу та/або посадової особи місцевого самоврядування, діяльність якої є предметом громадського оцінювання.

8. Копія розпорядження про сприяння проведенню громадського оцінювання або про відмову у його проведенні із зазначенням підстави відмови та її обґрунтування надсилається ініціатору громадського оцінювання.

9. Висновки та пропозиції, підготовлені за результатами громадського оцінювання, подаються його ініціатором на ім’я сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради у тримісячний строк з дня початку проведення громадського оцінювання. Якщо ініціатор громадського оцінювання не подав висновки та пропозиції у встановлений строк, громадське оцінювання вважається таким, що не відбулося.

10. Висновки та пропозиції, підготовлені за результатами громадського оцінювання, розглядаються відповідною радою, виконавчим комітетом відповідно до їхніх повноважень.

Висновки та пропозиції, підготовлені за результатами громадського оцінювання, мають бути розглянуті виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за участю його ініціаторів протягом 30 робочих днів з дня їх надходження, а місцевою радою - на наступній черговій сесії ради.

За наслідками розгляду висновків та пропозицій, підготовлених за результатами громадського оцінювання, відповідна рада, виконавчий комітет приймає рішення, яке підлягає оприлюдненню.

11. Порядок проведення громадського оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначається законом, статутом територіальної громади, рішенням районної, обласної ради.

Стаття 13-5. Участь молоді у місцевому самоврядуванні

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування визначають форми та порядок залучення молоді до вирішення питань місцевого значення.

2. Жителі, яким виповнилося 14 років, мають право ініціювати та брати участь у таких формах участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, як місцева ініціатива, громадські слухання, публічні консультації, консультативно-дорадчий орган при органі та/або посадовій особі місцевого самоврядування та в інших формах участі, що не суперечать закону";

Стаття 19. Статут територіальної громади

1. Рішення про затвердження статуту територіальної громади приймається сільською, селищною, міською радою на основі Конституції та законів України з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування та забезпечення реалізації права жителів на участь у вирішенні питань місцевого значення.

2. Затвердження статуту територіальної громади є обов’язковим.

3. Статутом територіальної громади визначаються:

1) загальні характеристики та особливості територіальної громади, засади здійснення місцевого самоврядування на її території, символіка територіальної громади;

2) форми та порядок участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення;

3) особливості організації роботи органів місцевого самоврядування;

4) засади відносин органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами самоорганізації населення, об’єднаннями громадян, іншими суб’єктами;

5) форми та порядок здійснення громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

6) засади відкритості та прозорості діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, порядок їх реалізації;

7) порядок інформування, звітування перед територіальною громадою сільського, селищного, міського голови, депутатів ради та старост;

8) вимоги до кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції до органу місцевого самоврядування та строку збору підписів;

9) засади розвитку територіальної громади;

10) інші питання місцевого значення, що стосуються життєдіяльності територіальної громади та не суперечать закону.

Постанова КМУ

«Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» від 05.11.2008 № 976

Визначає  процедуру  сприяння  проведенню інститутами  громадянського  суспільства  та  громадськими радами, громадської експертизи діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади.

Рекомендовано органам місцевого самоврядування керуватися під час проведення громадської експертизи їх діяльності затвердженим цією постановою Порядком.

Постанова КМУ

«Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 03.11.2010 № 996

Визначено Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, який визначає основні вимоги до організації і проведення органами виконавчої влади консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики. 

Рекомендовано органам місцевого самоврядування під час проведення консультацій з громадськістю керуватися затвердженими цією постановою Порядком.

ВАЖЛИВО!

Додатково пропонуємо ознайомитись:

Громадський бюджет (Бюджет участі)

Важливо!

Законодавчо не закріплено вимогу щодо обов’язкового включення положень щодо громадського бюджету (бюджету участі) до Статуту територіальної громади. Водночас, склалась така практика, коли всі інструменти участі громадськості прописуються в Статуті територіальної громади

         Відповідно до норм Бюджетного кодексу України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, який надає право територіальним громадам брати участь у процесі розроблення та ухвалення рішень щодо питань місцевого значення, а також відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 797 “Про схвалення Концепції розвитку електронної демократії в Україні та плану заходів щодо її реалізації”, наказу Мінфіну від 03.03.2020 № 94 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо механізмів участі громадськості у бюджетному процесі”, з метою залучення мешканців громади до участі у бюджетному процесі, місцеві ради окремим рішенням затверджують Положення “Про громадський бюджет”.

      Зазначене Положення регламентує порядок подання та відбору проектів, їх фінансування; визначає  основні  засади  взаємодії місцевої ради та мешканців громади щодо впровадження механізмів залучення громадськості до розподілу коштів бюджету територіальної громади. Тобто, бюджет участі – це фактично процес взаємодії сільської/селищної/міської ради та її виконавчих органів з громадськістю, спрямований на залучення громади до участі у бюджетному процесі шляхом прийняття рішень щодо розподілу визначеної радою частини коштів бюджету через подання відповідних проектних пропозицій та проведення відкритого громадського голосування за такі проекти, а також забезпечення відкритості та прозорості діяльності ради та її виконавчих органів.

       Громадський бюджет дозволяє мешканцям громади брати безпосередню участь (шляхом подання пропозицій та голосування за ту чи іншу пропозицію) у спрямуванні коштів відповідного місцевого бюджету у розвиток територіальної громади, а також органу місцевого самоврядування та його виконавчим органам інформувати територіальну громаду про напрями використання коштів відповідного місцевого бюджету.

Як це працює (основні етапи):

1. Подання проєкту: Будь-який житель громади може запропонувати ідею (наприклад, облаштування скверу, дитячого майданчика або велопарковки) та подати її через Google-форму або електронну пошту.
2. Аналіз: Комісія перевіряє проєкт на відповідність закону та реалістичність бюджету.
3. Голосування: Мешканці обирають фаворитів он-лайн (через Google-форму) чи у пунктах супроводу.
4. Реалізація: Проєкти-переможці втілюються місцевою владою протягом наступного бюджетного року.

Популярні категорії проєктів:

 - Освіта та молодь: Облаштування сучасних класів, спортивних майданчиків або зон відпочинку в школах (існує також окремий Шкільний громадський бюджет).

 - Публічний простір: Оновлення парків, встановлення вуличних тренажерів, лавок та освітлення.

  - Безпека та інклюзія: Облаштування укриттів, безбар’єрних переходів та пандусів.

 - Культура та спорт: Проведення фестивалів, ремонт спортивних залів або створення арт-просторів.